війна

“Режим тиші”. Навіщо терористи формують “танковий кулак” (КАРТА)

Мій текст, опублікований на Depo.ua.

Припинення вогню, або “режим тиші”, який запанував у зоні АТО з 1-го квітня і був погоджений ще 29-го березня на засіданні Тристоронньої групи у Мінську, повноцінно не працює. Тут немає нічого дивного – за понад три роки війни ці “режими тиші” неодноразово зривалися терористами і характеризувалися як минулі, так і сьогоднішній, переважно зменшенням кількості обстрілів, зокрема з важкого озброєння.

Варто навести невелику статистику, щоб розуміти, якою стала війна за дев’ять повних днів “режиму тиші”. З 1-го по 10-те квітня ЗСУ втратили 2 воїнів – вони загинули 3-го квітня (в березні за неофіційними даними ЗСУ втратили 55 воїнів). За офіційними даними також за ці дні війни у “режимі тиші” маємо 35 поранених бійців. Помітно знизилася кількість обстрілів у перші дні перемир’я. Якщо 31-го березня було зафіксовано 94 обстріли, то 1-го квітня вже 37. За минулу добу всього було 44 обстріли наших позицій. Варто відзначити, що за офіційними даними бойовики почали менше використовувати важке озброєння – у перший день “режиму тиші” наша сторона зафіксувала всього 3 випадки. Найбільша кількість – 7 випадків, була зафіксована на Донецькому напрямку, 3-го квітня.

Як і раніше, найбільш гострою в зоні АТО є ситуація в районі Авдіївки, Спартака, Донецького аеропорту, Мар’їнки, Докучаєвська (район Оленівки-Ясного) та на Приазов’ї. Ворог обстріляв Авдіївку, 6-го квітня, регулярно ведуться бої в районі Широкиного, де бойовики окрім мінометів до бою підключають і бронетехніку. Прилітало і по Мар’їнці.

За минулу добу, наприклад, у районі Новотроїцького ворог бив зі 120-мм мінометів, протитанкових гранатометів та озброєння БМП. Оборонців Водяного, Лебединського та Красногорівки обстрілював з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів. По опорних пунктах поблизу Гнутового та Новогнатівки гатив з гранатометів, а в районі Павлополя та Новомихайлівки – з великокаліберних кулеметів. З БМП та стрілецької зброї прилітало по морських піхотинцях поблизу Широкиного. Озброєння БМП бойовики застосували в районі Новогригорівки, а зі стрілецької обстрілювали захисників Талаківки та Чермалика.

На Донецькому напрямку, з протитанкових гранатометів та кулеметів великого калібру ворог бив по позиціях поблизу Авдіївки та Шахти Бутівка.

Більш спокійно на Луганському напрямку, але також не без бойових дій. З мінометів 82-мм, гранатометів та великокаліберних кулеметів ворог обстріляв наші опорні пункти в районі Новозванівки. З гранатометів різних систем та кулеметів великого калібру відкривав вогонь по оборонцях Троїцького, Кримського та Станиці Луганської, де під час “режиму тиші” вкотре було зірвано розведення сторін.

Чи готуються бойовики до наступу

Аналізуючи ситуацію, яка відбувається на окупованих територіях, варто відзначити інформацію, яка досить часто панує в інформаційних ресурсах ворога та соцмережах. Окрім “мобілізації” і показового зігнання ледь не 30-тисячного натовпу на збори минулого тижня, місцеві жителі пишуть про підсилення армії “ДНР” у Донецьку, спорудження нових опорних пунктів в напрямку Авдіївки і підсилення позицій поблизу Ясинуватського блокпосту. На деяких інформаційних ресурсах взагалі з’явилася інформація, що під час “перемир’я” бойовикам вдалося відгризти шматки сірої зони. Якщо мова йде про ділянки поблизу Спартака і Докучаєвська, то інформація десь може відповідати дійсності, хоча сталося це далеко не під час перемир’я. Сьогодні відомо, що бойовики просунулися вперед південніше Докучаєвська, від Стили, Петрівського і Новоласпи, у районі Вікторівки.

Також у районі Спартака, де ведуться активні бої, піхота ворога за підтримкою танків трошки просунулася вперед і зайняла шматок сірої зони.

Використання танків бойовиками взагалі стає звичною картиною. У районі Авдіївки ще з боїв кінця січня-початку лютого терористи обстрілюють наші позиції танками, відбувалися також відповідні навчання на полігонах. Все свідчить про зміцнення і формування саме танкового кулаку, про що писав і куратор “Інформаційного спротиву” Дмитро Тимчук.

Відомо, що командування “1-го АК ДНР” і “2-го АК ЛНР” ініціювало зміни в організаційно-штатній структурі своїх з’єднань і частин. Так, танкові батальйони, що входять до складу частин цих армійських корпусів, переводяться з 3-х ротного на 4-х ротний склад, а в штат окремих танкових батальйонів також додатково введено по одному танку (заступника командира батальйону). Після проведення цих заходів кількість танків у складі бойових частин і підрозділів 2-х армійських корпусів перевищить 450 одиниць проти 380 станом на лютий – це без танків, що знаходяться на базах зберігання в “Л-ДНР” і в навчальних підрозділах. Також у складі 2-х армійських корпусів налічується близько 900 одиниць інших ББМ, понад 1000 одиниць артилерійських систем і близько 400 одиниць засобів ППО.

При цьому танки, як ми вже писали, проходять регулярну обкатку на фронті. Активно використовуються під Авдіївкою, а також на Маріупольському напрямку, де саме завдяки танку терористи у березні вибили наших морпіхів із зайнятого ними опорника під Пікузами.

Втім, говорити про наступ терористів сьогодні не варто. За спостереженнями можна сказати, що російське командування намагається створити в анклавах більш-менш боєздатні з’єднання, які показали свою безпорадність в останніх боях під Авдіївкою, де втратили ряд позиці, включно з “Алмазами”, та під Пікузами, де наші морпіхи суттєво просунулися вперед. І без залучення російських військових будь-який наступ приречений на провал.

Швидше варто говорити про те, що терористи готуються до оборони. Під Дебальцевим за останній час були зведені нові опорні пункти, споруджені вогневі позиції і опорники в районі Горлівки, Новоазовська та навіть Ясинуватої. Там, де очікувався наступ ЗСУ.

Наша ж армія наразі утримує власні позиції і попри галас у середовищі терористів щодо наступу на Світлодарській дузі в напрямку Дебальцевого, який нібито має відбутися, говорити про нього зарано. Зокрема і тому, що відбувається ротація – 54-ту бригаду змінює 53-тя.

Що буде далі

Хід війни залежить від зустрічі у нормандському форматі чи якихось інших діалогів. Наразі ситуація складається таким чином, що окрім війни за маленькі клаптики сірої зони жодних інших просувань не буде. Всі вони суміжні з великими втратами. Як ворог так і наші воїни достатньо міцно закріпилися на власних позиціях, що гарантує важкі бої за кожен опорник та населений пункт. Із появою зеленки помітно активізуються снайпери та штурмові групи. Хоча, на певних ділянках, як в районі Приазов’я так і Авдіївки, вже давно створені передумови для поновлення війни і початку літньої кампанії. Для ЗСУ актуальним є питання Пікузів, висоти “Дєрзкая” (чи “Дєрзкій” від назви кургану) та Ясинуватський блокпост. Бойовиків же може цікавити просування в обхід Маріуполя, відкидання наших сил подалі від Докучаєвська та операція під Авдіївкою. І активізація танків ворога зовсім не радує. Проте, вона і не є критичною.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s