війна

Маріупольський напрямок. ЗСУ розпочали бої за “Дєрзкую” (КАРТА)

Мій текст, опублікований на Depo.ua.

З огляду на останні події під Маріуполем, офіційні і неофіційні дані, які супроводжують хроніку війни, можна сказати, що під Пікузами (колишнє Комінтернове) і взагалі на Примор’ї відбуваються досить серйозні події.

Варто нагадати, що внаслідок “повзучого наступу” наших морпіхів, який тривав ще з минулої осені, вдалося суттєво підійти до окупованих населених пунктів та позицій терористів. Зусиллями морпіхів і одного з розвідбатів взимку вдалося взяти у напівкільце Пікузи (колишнє Комінтернове) і впритул підійти до висоти “Дєрзкая”. Поблизу панівної висоти дистанція між нашими та ворожими позиціями становила не більше 100 метрів. Згодом наступ на цій ділянці зупинився – у лютому це пояснювалося ротацією у нашій армії. Проте ЗСУ окопалися і і Пікузи перебувають під вогневим контролем наших військ.

Бойовики ж час даремно не втрачали і облаштовували вогневі позиції під Новоазовськом, Саханкою. Взагалі, у лютому та на початку березня позиційна війна на Маріупольському напрямку характеризувалася тим, що бойовики вели вогонь по наших позиціях в Лебединському, Водяному, Широкиному, Гнутовому і так далі, із Саханки, Ужівки (колишнє Ленінське), Пікузів і Верхньошироківського (колишнього Октября) зі 122-мм і 152-мм артилерії, 82-мм і 120-мм мінометів, стрілецької зброї. Наші “отвєтку” давали.

Головна увага ворога була зосереджена на наших позиціях саме на висотах поблизу Широкиного та під окупованими Пікузами. Під нашим Водяним кілька днів тому фіксувалася бронегруппа окупантів у складі 2-х танків і 1 БМП-2, яка, маневруючи уздовж фронту, періодично відкривала вогонь по передовим позиціям українських військ.

Із наближенням та настанням весни, тепла, у кам’янистому степу знову відновилися зіткнення штурмових груп і снайперська війна. Проте в останні дні ситуація суттєво загострилася. Попри те, що прес-центр АТО говорить про стабілізацію за останню добу (26 обстрілів, кулемети та міномети), можна згадати 17 березня, коли наші війська понесли втрати. У той день під Водяним загинули двоє військовослужбовців 36-ї окремої бригади морської піхоти – сержант Леонід Галайчук і матрос Олексій Кондратюк. Згідно з офіційною версією бойовики влучили зі 120-мм міномета у спостережний пост, де бійці вони несли службу.

Враховуючи те, що у зведеннях традиційно фігурують чимало наших населених пунктів, які піддаються обстрілам, і бойовики останнім часом суттєво нарощували інтенсивність, а від жителів Новоазовська та Саханки вдавалося прочитати в соцмережах про вихідні залпи, а також інформацію про поранених, можна припустити, що активні бої між ЗСУ та армією “ДНР” є наслідком певних рухів. Наші сили ведуть вогонь на подавлення, але активність бойовиків, які не перейшли в наступ може свідчити про те, що вони намагаються придушити спроби наших морпіхів просунутися вперед. Тим більше, що логіка у можливому наступі ЗСУ є.

Цілком можливо, що сьогодні ЗСУ намагаються вибити бойовиків з висоти “Дєрзкая”, оскільки вона є ключовим пунктом терористів на лінії оборони Азов (колишнє Дзержинське) – Саханка. Для ворога ця висота є ключовою і саме тому вони кинули у бій додаткові сили. Якщо ЗСУ вдасться вибити бойовиків із панівної висоти, то ситуація на фронті суттєво зміниться на нашу користь і можна буде говорити про наступні кроки у напрямку Пікузів і прориву лінії фронту.

 

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s