Вінниця у 1917 році

Вінниця-1917. Історія про революцію і першу тріщину в армії

Без особливих, на перших порах, наслідків звістка про падіння монархії досягла розташованих у Вінниці частин.

4 березня о 16:00 командир повітряної ескадри генерал Шидловський вишикував підлеглих у центрі насіннєвого заводу і оголосив, що отримано телеграму про зречення Миколи II та передачу ним влади бра­ту Михайлу.

Вночі телеграфісти ескадри отри­мали нову телеграму про зречення і Михайла. Коли чутки про неї розне­слися частиною, молоді солдати Зноєв та Григоренко розпочали агітацію на підтримку революції та миру “без анексій і контрибуцій”.

Справа дійшла до конфлікту між солдатами та офіцерами,розв’язати який вдалося лише тоді, коли до своїх підлеглих звернувся Шидловський, визнавши, що Михайло відмовився від престолу і передав владу голові Державної Думи Родзянкові. Того ж дня, відчуваючи небезпеку для власного жит­тя, з місця розташування ескадри втік помічник Шидловського генерал-майор Войнилович-Няньковський, відомий поганим ставленням до підлеглих, за що отримав від них прізвисько “чорний генерал”.

Поглиблення, породжене звісткою про революцію, світоглядної прірви між солдатами та офіцерами підкреслює навіть тон спогадів, у яких вони по-різному трактують одну й ту ж подію. Вночі 4 березня на одно­му із складів ЕПК із невідомої причини сталася пожежа. Розповідаючи про неї, К. Фінне визнає, що, скоріш за все, це був свідомий підпал, а не випадковість. Але “до честі нижчих чинів урядова власність не була роз­крадена. Багато із солдатів взяли участь у гасінні пожежі. Деяких навіть довелося силоміць відтягувати від палаючого будинку… Вартовий, який стояв на посту біля бензинової цистерни не пішов зі свого посту навіть тоді, коли поруч з ним стали сипатися іскри”.

Натомість прості солдати відразу ж звинуватили у інциденті керівниц­тво ЕПК. Ось як оцінив цей епізод Зноєв: “Шидловський, як видно відчув, що його витівки (солдати звинувачували його у спекуляціях військовим майном) можуть бути розкриті і доведеться відповідати, тому, щоб замести сліди, спалили склад з майном ескадри, в якому містилося на 2 мільйони цінностей… Шидловський зі своїм ад’ютантом стояли і смі­ялися над солдатами, що намагалися гасити і рятувати майно… Але мені довелося з’ясувати про причини пожежі. Я опитав солдатів, які працювали на складі, і вони розповіли таке: “Коли закінчили роботу, то останнім вий­шов зі складу офіцер, який завідував складом, і він довго щось там робив, в одному місці помітно було розлито бензин або ж гас, і стояв горщик до­верху дном, і вони (солдати) винесли таке рішення, що під горщиком була поставлена свічка, розраховано в який час вона може догоріти до полу, де все було облито пальним”. Не вдаючись до детального розслідування, як свічка могла горіти під горщиком без кисню, солдати інтуїтивно відчули у цей день першу тріщину у колись цілісному організмі російської армії.

Тріщину, яка за кілька місяців переросла у взаємну ненависть, а, згодом, і у громадянську війну.

Література (Джерело): Вінниця у 1917 році. Революція в провінційному місті. О.В.Логінов, Л.І. Семенко.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s