Історії

Про логічну смерть “Команди”

Стара і в певній мірі авторитетна газета “Команда”, схоже, померла. Останній номер видання не вийшов у друк, а журналістів навіть попросили написати заяви на звільнення.

Понад рік тому схожа ситуація була, коли після виходу номеру за 29 грудня 2014 року випуск видання був призупинений. В січні 2015 газету знову почали друкувати.

Хочу сказати, як людина, що мала честь недовго, але працювати у “Команді” і пішла з неї весною 2010 року. Там я зустрів дійсно класних людей. Микола Кізілов – хлопець, якому б давно пора було написати книжку, настільки легко і цікаво він пише. Євген Гресь – людина, яка працює у ФК “Ворскла”, має прямий доступ до футболістів і вміє працювати з цифрами. Перші дні у газеті я сидів за його столом.

Є у “Команді” люди, які не варті поваги, котрі займаються заказухами, слугують інтересам певних особистостей, наприклад Валерій Новобранець. Одна з його заказух навіть колись торкнулася близьких мені людей. Взагалі їхні прізвища відомі як співробітникам, так і футбольній спільноті. Один із них з піною у рота може захищати Кочетова і Колліну при будь-якій можливості.

Як тоді, так і сьогодні “Команда” не відповідала умовам часу – не встигала за Інтернетом. Сайт газети, котрий я пам’ятав ще з 2001 року, не працював. Видання вперто не хотіло змінюватися і запускати власний Інтернет-майданчик. Хтось каже, що у цьому є вина старої школи – головреда Кармана. Звичайно, хто має впроваджувати реформи, як не головред. Знаю це з професійного досвіду.

Свої ексклюзиви “Команда” зливала на сайт Isport.ua десь з року 2013, якщо не помиляюся. Газетка не встигала висвітлювати вчасно всі події, виходила у кращі часи з періодичністю вівторок, середа, четвер, п’ятниця, субота. За свідченнями людей, які там досі працювали, останнім часом вона виходила тричі на тиждень: здавалися в неділю і вівторок опівночі, та в четвер – о 14:00. Оперативно вранці на розкладках газета була тільки в Києві. У регіонах з’являлася із запізненням. У березні 1995 року, коли видання народилося, періодичність також була тричі на тиждень. Але тоді не було масового Інтернету чи “інтернетизації” населення, як я її називаю.

Головна фішка “Команди” – постійний контакт і “туса” з футболістами та президентами. На пресухи чи відкриті тренування їхало по 3-4 журналісти, записували максимум ексклюзивів. Цих людей знали, багатьом з них довіряли.

І яким би класним був бренд, якби він пішов в Інтернет. На WordPress цілком можна зробити сайт із власним доменом і можливістю монетизації за 300 доларів разовим платежем, щорічно витрачаючи понад 100 доларів на підтримку. Хто заважав, ба навіть сьогодні заважає їм це зробити?

І гроші від пулу продовжували б надходити. Не всім подобається змивати їх в унітаз, як сьогодні.

Можливо, хтось і підхопить бренд “Команди” і заведе її в Інтернет. Тим більше, що сьогодні зробити це реальніше і простіше, ніж 15 років тому, коли їхній сайт існував. Треба відповідати умовам часу, навіть в країні без ринку. Хоча б так, як робить це журнал “Футбол”, в якому оперативно висвітлюють Україну та міжнародку. А так, виходить, що “Фейсбук” Греся читає більше людей, ніж всю газету “Команда”.

P.S. На Торенті лежить корисний архів “Команди” з 1995 року. Качайте.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s