Футбол

Прощавай, СаШо.

Джерело авторського тексту: Depo.Сектор

Сьогодні, 12 грудня, буде останній матч, коли у заявці киян може з’явитися легендарний Олександр Шовковський (у якого травма і навряд чи це буде). Цей матч – “Динамо” – “Шахтар”. У 41 річного голкіпера киян наприкінці року добігає кінця контракт. Ще в листопаді він заявив, що продовжувати його не збирається. А з “Шахтарем” зіграти шансів у нього немає – так сказав головний тренер “Динамо” Сергій Ребров.

Востаннє Шовковський стояв у рамці “Динамо” 18 вересня у грі із “Зорею” – 0:1. У 9 матчах цього сезону, включаючи гру із “Наполі” в ЛЧ, пропустив 7 голів (8 у 10, якщо рахувати із Суперкубком). Поразка від “Наполі” (1:2) взагалі була на його совісті. Після всього цього у воротах киян міцно засів Артур Рудько, а Шовковський говорив з Ребровим про вихід у матчі з “Бешикташем”, 6 грудня (6:0),  проте травма взяла своє – легенда залишилася поза полем.

53016297

Його рекорди, починаючи від жодного непропущеного пенальті на ЧС і до 426 ігор у чемпіонаті України, можна рахувати довго. Людина, що більше 20 років свого життя (з 1993) віддала “Динамо”. Насправді – ще більше, бо СаШо є вихованцем київського клубу.

Проте, він міг піти як легенда. А йде із лави запасних (та навіть не з лави – травма завадить і цьому), бо лише диво може змусити Реброва випустити Олександра у матчі із “Шахтарем”… Так вже було. Шовковський завершив кар’єру у збірній України не зігравши на омріяному ним Євро-2012 через травму плеча, отриману в матчі з “Волинню” у Луцьку. Завершити футбольну кар’єру він міг не так. А влітку, на хвилі чемпіонства “Динамо” і вдалого євросезону із виходом в 1/8 фіналу ЛЧ. Тоді Шовковський був першим номером і вже рекордсменом “Динамо” та чемпіонату України.

Сьогодні ж лишаються виключно рекорди поруч із вже не досить вдалим сезоном киян. І почесним місцем на лавці.

Коли мені було 8 і я був голкіпером дитячої команди вінницької “Ниви”, Шовковський для мене був чимось ідеальним. У Вінниці для нас він був на рівні із Володимиром Циткіним, який раніше за СаШо в півфіналі Кубка України 95/96 взяв три пенальті і став героєм.

Сьогодні ж я не відчуваю жалю, що Саша йде з футболу…

12 грудня – день, коли ми прощаємося з Шовковським. Не так, як би нам цього хотілося. Але потрібно вміти вчасно йти… Влітку хтось би плакав. Сьогодні ж його завершення кар’єри мало кого зачепить за душу. Хіба він почне писати мемуари у соцмережах, як зараз це робить Ващук.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s