Україна

Чи загрожує Україні розкол через мову

Джерело авторської статті: Depo.ua

Останнім часом між українцями дедалі активніше ведеться дискусія навколо мовного питання. Російськомовні українці навіть стверджують, що захисники української працюють на Кремль.

Нещодавно в українському “Фейсбук-просторі” відбулися мовні розбірки. Все почалося з того, що відома волонтерка Дана Ярова запустила інтернет-магазин дитячого одягу без української версії.

Чи загрожує Україні розкол через мову - фото 1

Звичайно, до неї відразу звернулися із відповідним запитанням, на що послідувала досить різка відповідь. Після цього розпочалася справжня “фейсбучна” війна між Яровою та активістами “И так поймут”, яких вона звинувачувала у блокуванні своїх сторінок через що діти АТОвців не отримають допомогу, оскільки грощі збираються саме у “Фейсбуці”.

До неї долучилися відомі блогери і журналісти. Російськомовні почали захищати Ярову, стверджуючи, що мова – не головне. Мовляв, Україну любимо однаково. Захисники української, навпаки логічно стверджували, що ведеться ледь не боротьба за те, хочемо ми жити в “Україні” чи “Украине”, і що в кожній із країн домінувати має саме одна мова, а не декілька.

Результатом даних багатоденних розбірок стало те, що російськомовні українці почали навіть говорити, що мовне питання підняв Кремль, який намагається таким чином розколоти Україну.

І лише деякі блогери дійсно з аргументами розписали, чому Ярова порушила Закон на сайті магазину, не створивши українську версію. Ось пост на “Фейсбуці” Сергія Петрова.

cccccccccccccc

https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fkharkivian%2Fposts%2F1352369928147691&width=500

Ця історія далеко не перша і не остання – мовні суперечки тривали раніше, а також триватимуть і в майбутньому. Активісти “И так поймут” роблять велике діло, про них ми вже писали. Вони навіть”Розетку” змусили запустити україномовну версію сайту, а Samsung в судовому порядку змусили робити написи на побутовій техніці українською мовою.

Проте самі суперечки у соцмережах, на вулицях чи десь ще, як правило, ні до чого не призводять окрім негативу. Все це вже було.  У 2004, 2005, 2006 і так далі після Майдану-1. Трошки затихло десь ближче до 2010 року. Але ми стояли на одному місці. Бо довести щось людини у суперечці неможливо. Не вийде довести російськомовному українцю, чому потрібно говорити чи писати українською – наскільки це важливо. Він не зрозуміє, поки не захоче цього.

Єдиний спосіб – це закон. Прийняті радіоквоти вже дають ефект. Української музики на радіо настільки багато, що душа радіє. Другий момент – книжка. Якісні україномовні переклади відомих класиків і сучасних видань, які завдяки сучасним книгарням і інтернет-магазинам може купити кожен українець – це теж важливий момент.

Третій момент – українізація інформаційного простору. Без неї всілякі ліберали і захисники продовжать гнути свою лінію ба навіть ігнорувати українську версію на сайтах видань, не кажучи вже про газети.

Згадайте, коли в 2007 році було прийнято закон про обов’язковий дубляж фільмів українською мовою. Тоді стільки ниття було, що тепер українському кінопрокату кінець.

Ніхто, мовляв, на кіно українською на Півдні та Сході не буде ходити.  До прийняття цього закону український кінопрокат не виробляв нічого, а лише витрачав гроші на купівлю переозвученої російською мовою продукції. Гроші куди йшли? Правильно, в Москву. Після прийняття в Україні відкрилися десятки компаній, які на цьому непогано заробляють, створені робочі місця для сотень українських артистів і так далі.

Головне, чого сьогодні не розуміють захисники мови – нічого не робиться миттєво. Всім нам хочеться миттєвих реформ в економіці, щоб швидко стали великі зарплати, і прямо сьогодні всі в один момент перейшли на українську мову. Проте, для більшості людей, які виросли у русифікованих містах, даний перехід є досить важким, оскільки для цього необхідно примусити себе вийти із зони комфорту. У когось є характер зробити це миттєво, а декому необхідно збагнути щось для цього, або змусити себе.

Дослідження Центру Разумкова демонструє, що найбільшою мірою визначає вибір мови, якою спілкується людина.

На графіку ми бачимо, що для більшості людей – це мова, якою вони розмовляють з дитинства. Жителю Донецька досить важко змусити себе перейти на українську вже сьогодні без стимулів, правда ж? Все та сама зона комфорту.

dfkfgjkkf

Має пройти певний проміжок часу, який дозволить збільшити відсоток україномовних українців в нашій молодій державі. Проте цей час повинен бути підкріплений реальними кроками.

Закон про радіоквоти – це маленький крок. Оскільки він загалом передбачає встановити 35-відсоткову квоту на пісні українською мовою для часових проміжків з 7:00 до 14:00 та з 15:00 до 22:00. Але квота вводиться поступово: протягом першого року – 25%, другого – 30%, третього – 35% (для радіостанцій, в яких ліцензією передбачено, що вони більше 60% продукту мовлять мовами ЄС, встановлюється пільгова квота на пісні українською мовою – 25%). Квота на українську мову ведення ефіру – 60%. І вона теж вводиться поступово: протягом першого року – 50%, другого – 55%, третього – 60%.

А має бути 90 – 100%. І це без жартів. Для того, щоб українська мова дедалі частіше входила у наше життя, розповсюджувалася серед людей швидше, а російськомовні активніше переходили на українську, вони мають дивитися повністю україномовне ТБ, слухати 100% україномовне радіо, чути україномовних чиновників, заповнювати всі державні папери українською. Українські газети та театри, українська школа. Українською мовою мають обслуговувати користувачів у будь-якому комерційному сервісі. Нашій мові мають бути надані привілеї в усіх сферах життя. І не тільки мові, але й культурі. Громадські організації мають активніше слідкувати за порушниками, а суди виносити жорсткі вердикти із величезними штрафами стосовно тих, хто не поважає мову.

З часом плоди даних реформ проростуть україномовними дітьми та молодими людьми, батьки яких вийдуть із зони комфорту, оскільки ця зона зміниться на українську. 
І не потрібно буде зважати на російськомовних українців, які почнуть захищати свої права розмовляти російською чи писати у “Фейсбуці”. Ці права в них ніхто не забере. Проте, всі сфери діяльності, де вони муситимуть використовувати українську мову – від бізнесу до освіти, котрі охоронятимуться законом, – змусять їх знати і поважати державну мову, яка має і надалі залишатися єдиною в країні. 
Чи може Кремль розколоти Україну за мовним принципом? Війна на Донбасі довела, що захищати Україну пліч-о-пліч можуть галичани, закарпатці і жителі русифікованого Донбасу, Харківщини та інших регіонів. І те, що сьогодні між ними тривають суперечки щодо мови, навряд чи їх посварять перед обличчям зовнішньої загрози. Так само, не вийде мовою розділити державу “по Дніпру”. 
Проте, самі суперечки на фоні відсутності насправді жорсткої мовної державної політики несуть виключно негатив, що виливається у стосунки між людьми. Свою активність варто направити не на порожні балачки у “Фейсбуках” навколо якою мовою писати чи говорити, а на державну машину, яка наразі лінується братися за справу серйозно, відмазуючись “мізерними” радіоквотами, які навіть попри свою мізерність дають чудовий ефект. 
Але, складається враження, що більшості набагато простіше вести порожні балачки у “Фейсбуках” і наступати на граблі десятирічної давнини, ніж робити щось справді масштабне. 
Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s