Всячина · Фільми

Чому українці мають дивитися Wołyń і руйнувати міфи про “братні народи”

Особисто мені дуже набридло, що протилежна, неприємна точка зору в Україні якось так, інколи придушується, чи що. Замість того, щоб змушувати людей самостійно аналізувати де дурня, а де правда, примушувати їх робити висновки і руйнувати стереотипи – їх немов захищають від цього. Роблять це за них, продукуючи тупість. Фільм, про який говоритиму, яскравий приклад цього. Українці мали шанс нарешті зрозуміти, що “брати-поляки” – це вигадка. Але…

Показ фільму Wołyń (“Волинь”, про “Волинську трагедію”) у кінотеатрі “Київ” мав відбутися сьогодні. Днями стало відомо, що подію відмінили за рекомендацією МЗС України. У Міністерстві підкреслили, що картину перенесли за взаємною згодою. Мовляв, зараз несприятливий час в Україні для показу картини.

Посол України в Польщі пан Дещиця взагалі натякнув, що показ даного фільму міг призвести до протестів в Україні.

“Якщо ми маємо про цей фільм розмовляти, то краще його подивитися”, - зазначив Андрій Дещиця.

Сам посол оцінив фільм, як “дуже емоційний”.

“Ми остерігаємося того, що фільм “Волинь” може вивести людей на вулиці. Ми отримували сигнали, що можуть бути навколо цього фільму протести. Потрібно підготувати суспільство. Це стрічка антинаціоналістична, антирадикальна, і не до кінця антиукраїнська. Але бракує тут пересічного українця, котрих було (на Волині – ред.) 90%, частина боролася, частина допомагала полякам, але більшість була просто звичайними громадянами”, - наголосив Дещиця.

Про сам фільм я вже писав раніше. Дійсно, українці там зображені далеко не в кращому світлі. Ще на початку жовтня, до прем’єри фільму режисера Войцеха Смажовського у Польщі українські ЗМІ, а за ними і “Фейсбук”, розірвало. Всі критикували картину, побачивши лише трейлер. Деякі люди, і я в тому числі, прочитали огляди польської преси, відгуки людей, які дивилися картину. Звичайно, фільм, в якому українці – це пияки, а ще “звірі”, які підпалюють сіно з дитиною і взагалі, постають такими собі дикунами з книги “Вогнем і мечем” Сенкевича, можуть хіба обурити суспільство. І це попри те, що у фільмі “Wołyń” знімалися українські актори. Нещодавно навіть в Інтернеті оприлюднили імена акторів з Тернополя.

Проте, на мою думку, забороняти – це шлях внікуди. Кожен українець мав би подивитися цей фільм з однією метою – щоб зрозуміти, як поляки тлумачать історію “Волинської трагедії”. І, безумовно, нарешті усвідомити, що байки політиків про “братні народи” і друзів у будь-якому вигляді, росіяни це чи поляки, не варті жодної уваги. Годі жити ілюзіями, що нам хтось хоче просто так добра. Досить слухати меседжі про друзів із Польщі. Зрозуміло, що з політичної точки зору підтримка Польщі нам важлива. Але в цій країні все більше верств населення схиляються до повернення у минулу велич Речі Посполитої. Зростає українофобство. Б’ють наших заробітчан…

Під час Майдану я працював і спілкувався з кількома польськими медіа-менеджерами, журналістами. Вони допомагали професійно висвітлювати Революцію Гідності. Більшість із них бажали добра Україні. Але журналісти мали власний погляд на “Волинську трагедію”, який дуже неприємний нам. І їм, так само, як і мені, була неприємна дана тема. Бо через неї можна було добряче розсваритися. Як в нашому тлумаченні, так і в їхньому, багато надуманого. У нас, як і в них, відсутнє в певній мірі розуміння власної провини. Поляки та українці мають вибачитися за злочини “Армії Крайової” і ОУН. Вони були з обох сторін.

А заборона фільму призведе лише до того, що його побачать ті, хто бажає це зробити, особливо після заборони – вона завжди стимулює. Спосіб знайдуть. Але більшість суспільства продовжить жити міфом про “друзів поляків”. І в них не відкриються очі на проблеми у відносинах наших народів, на зростання українофобства у “братній країні”. Тим більше, що ми претендуємо на демократію. А в демократичній країні люди мають право бачити навіть перекручену точку зору, щоб робити власні висновки, думати. Враховуючи те, що на показ фільму в кінотеатрі “Київ” мав завітати сам режисер Смажовский – це був шанс поставити йому хороші запитання. А так – маємо те, що маємо.

P.S. Згідно соціологічного опитування Міжнародної організації з міграції в Польщі, яке проводилося з 11 по 16 червня 2015 року, довіру до мігрантів з України відчувають 37% польських респондентів. З них 4% повністю довіряють українцям, а 33% – в цілому довіряють. Але 33% визнають, що скоріше не довіряють українцям, а 13% – повністю скептичні. Це разом – 46% негативу.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s