соціологія

Вар’яти у цифрах. Як соціологія КМІС підтверджує слова Бернарда Шоу

Подивився я результати чергового Всеукраїнського опитування громадської думки від Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) стосовно політичних вподобань. Проводилося воно з 16 по 23 вересня. Було опитано 2040 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (також на підконтрольних територіях Донбасу, але не в Криму).

Відразу хочу сказати, що під час студентської молодості неодноразово підробляв у КМІС (вчився на соціолога). І опитування проводив також як по телефону, так і методом особистого інтерв’ю. Анкети, які мали заповнюватися при інтерв’ю, дуже часто підроблялися інтерв’юєрами. Оскільки, зупиняти людей на вулицях для опитування було досить проблематично, виходило хіба із пенсіонерами чи рідкісними позитивними молодиками. Люди зайняті, їм банально “западло”. Тому інтерв’юери не парилися і заповнювали більшість анкет самі, вказуючи на останній сторінці вигадане ім’я і мобільні власних друзів. У КМІС, звісно, були контролери, які потім мали продзвонювати записані на анкеті номери, але робили це ліниво. Плюс друзі, як правило, були повідомлені про можливий дзвінок. Якщо коротко – вигорало завжди.

Але, по суті дослідження КМІС завжди давали результат, інформуючи про статистичну похибку вибірки. І часто, як це буває в українській соціології, не дуже залежали від всіляких “махльовок” інтерв’юерів. Бо соціологія в нашій країні легко купується партіями.

Але навіть якщо припустити, що КМІС показав реальну картину справ своїм останнім дослідженням, то вона сумна.

Дивіться, якби вибори до Верховної Ради України відбувалися наприкінці вересня, то з усіх громадян України віком від 18 років більшість голосів віддали б за партію Юлі.

%d0%ba%d0%bc%d1%96%d1%81

Дивимося далі. КМІС наводить ще одну табличку з підсумком.

“Таким чином, якби ті, хто не визначився за кого голосувати, як звичайно, не прийшли б на вибори, участь у голосуванні взяли б близько 41% усіх виборців, і подані голоси розподілилися б наступним чином (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися наприкінці вересня)”:

%d0%ba%d0%bc%d1%96%d1%811

І ще одна таблиця.

%d0%ba%d0%bc%d1%8b%d1%81-3

Резюмуючи результати, можна зробити висновок, що наші люди мають коротку пам’ять і макарони на вухах. Хоч показники “Батьківщини” і погіршуються у порівнянні із лютим-березнем та минулорічним вереснем, партія Юлі досі в лідерах. Звісно, я розумію там різні заяви у стилі “нема альтернативи” чи “всі мудаки”. Але люди, де ваша пам’ять? Звісно, можна забути про “газові штучки” часів Лазаренка, але ж зовсім свіжа діяльність Тимошенко за часів її останнього прем’єрства. Та взяти хоча б історію із “свинячим грипом” 2009-го, “мутки” з “Таміфлю”…

Та і не тільки дивуюся любителям Юлі. “Опоблок”, “БПП” – сумно.

Насправді, все дуже просто досить давно пояснив Бернард Шоу: “2% людей – думають, 3% – думають, що вони думають, а 95% людей краще помруть, ніж будуть думати”.

От тільки є одна біда – 95% ніколи не зрозуміють, що вони входять саме у відсоток тих, хто краще помре, ніж буде думати.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s