Світ

Капкан для України. Санкції, Байден і Росія

Віце-президент США Джо Байден дав сигнал українській владі, що санкції ЄС з Росії можуть бути зняті.

У коментарі Reuters він сказав досить багато цікавих речей.

“Ми знаємо, що якщо вони (має на увазі нас, українців) дадуть привід ЄС, то є, принаймні, п’ять країн, які прямо зараз можуть сказати:” Ми хочемо “вийти” з санкцій проти Москви”, – заявив близький нам дідусь Байден.

“Є непереборний інстинкт в Європі, щоб сказати: “Агов: перед тим як (Петро Порошенко) став президентом, там все одно все належало Росії. У них була там своя маріонетка. Яка різниця? Яка в дідька різниця? Навіщо ти змушуєш нас займатися цими санкціями?”, – додав Байден.

І тут зрозуміло, що Байден натякав на реформи. На старі, добрі реформи, про які нашій владі говорять європейські і американські лідери вже понад два роки, виділяючи кошти на допомогу за різними програмами. Наша влада дещо робить, але все йде трошки повільно, зокрема, і через популістів, які всіляко працюють на свої рейтинги, граючи на різних темах від тарифів до “поганої” реформи патрульної поліції.

Байден додав у коментарі Reuters, що він від самого початку кризи “щотижня дві-три години розмовляє по телефону з українським керівництвом, закликаючи наполегливіше проводити реформи”. Окрім цього, він доводить лідерам Франції, Німеччини та Італії, що санкції проти Росії скасовувати не варто.

І тут Байдену можна повірити – згадайте хоча б його виступ у Верховній Раді у грудні 2015-го, в якому він не просто закликав, а наполягав на проведенні реформ. 

У розрізі слів Байдена хочеться зупинитися на 5 країнах, які вже зараз готові “вийти” із санкцій. Ними можуть бути Австрія, Італія, Угорщина, все та сама Словаччина (нещодавна заява їхнього прем’єра Фіцо про скасування санкцій тому доказ, але в цілому політика держави наразі заточена на продовження санкцій), а також Греція… Німеччина та Франція наразі тримаються своєї лінії попри те, що бізнес та багато політиків всередині цих країн заточені на знятті санкцій і зароблянні грошей на Росії. Проте, враховуючи сам менталітет французького політикуму, низький рейтинг Олланда і тиск бізнес-еліт, Франція не виглядає таким собі монолітом. Майбутні парламентські вибори у Німеччині, 2017-го року, також можуть змінити зовнішню політику країни, оскільки Меркель і її Християнсько-демократичний союз, швидше за все, не вийдуть переможцями. І тут головна загроза проукраїнському вектору в обличчі нинішнього канцлера йде не від головних конкурентів – Соціал-демократичної партії Німеччини, а від нових “популістських” політсил, таких як “Альтернатива для Німеччини”, яка виступає за відмову від прийняття нових членів у ЄС, а також скасування євро і дружбу з Росією, і Die Linke – підтримують розформування НАТО і граються у соціалістів.

І не треба забувати про президентські вибори у США, що відбудуться у листопаді 2016-го, де теоретично може перемогти проросійський Дональд Трамп… Проте, стратегія США не зміниться швидко навіть у найгіршому варіанті із Трампом, а питання Німеччини стосуються майбутнього 2017-го року. Обговорення продовження чи не продовження секторальних санкцій проти Росії, котрі діють до 31-го січня 2017-го, відбудеться у грудні 2016-го і вже сьогодні можна зрозуміти, що Україна потрапила у певний капкан (реформи, Мінські домовленості по Донбасу…).

Нові домовленості Тристоронньої групи у Мінську про створення трьох пілотних зон безпеки на Донбасі (кожна по 4 кв. км.) і розведення сторін, про які вже писав, грають як на нашій стороні, так і проти нас. Нам вигідний цей так званий мир, оскільки ми отримуємо час на те, щоб нарощувати нашу військову міць чи просто на перепочинок, поки Росія продовжує витрачати шалені кошти на утримання Донбасу. Але у той же час, дані домовленості грають і проти нас. Процес розведення сторін у кожній із зон має тривати не більше 30 діб. Вже сьогодні говорять про ще 7 зон безпеки, які обговорять у разі вдалого пілотного проекту з цими трьома зонами. І мир у цих зонах стає аргументом у руках російських лобістів у Європі, які у грудні будуть всіляко підтримувати зняття санкцій з Росії. Україна ж, по суті, навіть при бажанні не може зірвати даний процес “миру”, оскільки тоді нашу державу звинуватять у зриві домовленостей – і це знову ж таки буде аргументом у руках лобістів Росії.

“Весь час я не злізав з українців, наголошуючи, що вони повинні розуміти, що всі хочуть перекласти вину на жертву, а тому краще зробити висновки та діяти правильно”, – казав про “Мінські домовленості” Байден.

Але чи буде мир на Донбасі? Його зараз немає – на лінії фронту стріляють з кулеметів, гранатометів. Чи буде цей мир у цих зонах безпеки? Поки звідти не чути негативних новин. Але яскравим прикладом домовленостей з Росією є останній розбомблений гуманітарний конвой ООН у Сирії під час режиму припинення вогню і по суті поставив хрест на переході до наступної фази врегулювання конфлікту, згідно женевської угоди, яку підписали раніше глава МЗС Росії Лавров та держсекретар США Керрі…

Зрозуміло, що моніторити ситуацію у зонах на Донбасі буде ОБСЄ, але раніше “Мінськ” не працював, обстріли велися із забороненої артилерії – і що змінили люди з ОБСЄ? Хоча сьогодні Росія як ніколи близька до зняття санкцій, тому, можливо, у зонах безпеки і запанує тимчасовий мир.

Наші головні друзі, США, наразі втримують ситуацію і тиснуть на те, щоб секторальні санкції Європа продовжила. Якщо ж цього не станеться і санкції знімуть – ви все розумієте. Росія продовжить тиснути на нас із виборами на Донбасі. А чи зможе тоді пручатися українська влада, як і раніше наполягаючи на припиненні агресії, звільненні заручників, контролі над кордоном?

А що буде, якщо санкції продовжать? Резервів Росії вистачить до 2017-2018-го року. Росія буде тиснути на нас і зливати нам Донбас у якості свого сателіта. Але аргументи будуть силові – саме тому і йдуть навчання і нарощення угруповань російсько-терористичних військ в “Л-ДНР”.

А взагалі, якось дуже дивно, що про зняття санкцій Байден говорить, дорікаючи нам у проведенні реформ. Анексія Криму відбулася. Росія порушила Будапештський меморандум. Загалом, принцип міднародного права – непорушність кордонів – був спаплюжений. І це має бути головний аргументом у питанні продовження чи не продовження санкцій проти Росії, а не наші реформи. Оскільки, сама анексія ставить під сумнів всі принципи міжнародного права і не забороняє в майбутньому кожній країні взяти і згадати про свої історичні території.

Зрозуміло, що Захід вбухав купу грошей і продовжує це робити в Україну. І їм потрібен результат, політичні й економічні реформи, зокрема, в енергетиці. І, також зрозуміло, що нездатність впроваджувати реформи так, як на цьому наполягає Захід, рано чи пізно відверне від нас партнерів. І тоді лише від нас самих залежатиме, чи здатна держава встояти перед російським впливом. Не дивлячись на це, санкції проти Росії Захід має розглядати виключно в площині порушення цією країною принципів Міжнародного права – слабину сьогодні давати не можна.

Хоча, мою думку не поділяє, зокрема, відомий фінансовий аналітик Ерік Найман.

ssd

Десь глибоко всередині я розумію, що інструментом тиску на українську владу з боку Заходу є розмови про зняття санкцій з Росії. Але ж Захід таким чином і себе підставить… Можливо, варто вигадати якийсь новий інструмент…Арешт рахунків відомих політиків чи ще щось?

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s