Політика, Донбас

Чому новий план миру на Донбасі не припинить війну

Вже, мабуть, всі чули про заяву глави МЗС Німеччини пана Штанмайєра про те, що ОБСЄ розробляє план по припененню вогню на Донбасі.

Вже були спроби завершити цю війну “Мінськами”, ходили чутки про надуманий “план Мореля”, за яким мала відбутися цілковита “зрада”. Зрозуміло, що чергова спроба Заходу припинити вогонь може бути подана окремими політиками під соусом “Європа зливає Україну”, що ми чули досить часто в 2015-у році.

Після кримських подій з “українськими диверсантами”, та виходу Путіна з переговорів у “нормандському форматі”, його язики в Україні, наприклад той самий перший президент Кравчук, взагалі говорили, що ми маємо сідати за стіл переговорів з Путіним напряму, без посередників. Себто тепер Україна має “злити” Європу і сісти за стіл проти важковаговика один на один. Я думаю, не варто пояснювати, чим можуть завершитися “торги” для України з опонентом, що має велику армію і сировинну більш потужну за нашу економіку. Із опонентом, який не йде на компроміси і має за мету провернути федералізацію і отримати Україну по шматочках, залишивши її під своїм впливом.

Зрозуміло, що вийшовши з формату Україна-Росія-Захід, на чому наполягають такі як Кравчук, а також чого дуже хочуть у Росії, ми зробимо краще нашим партнерам, які дійсно втомилися від української проблеми, але і втратимо підтримку. А без підтримки, на жаль, сьогодні буде важко. Щоправда, виходити з цього формату Україна не планує добровільно. І тому певні сили можуть хіба змушувати до цього владу різного роду “майданами”, розхитуванням ситуації навколо слабких тем: тарифів та ін. Хто на цьому підвищує рейтинг ви і без мене знаєте, якщо читаєте і дивитеся новини по ТБ. Які в них цілі – я особисто не знаю, тому не кажу.

Якщо повернутися до нового “мирного плану” ОБСЄ, то він банально приречений на провал, так само, як і “Мінськ-2”. Під “провалом” я маю на увазі мир і завершення війни. Навіть попри санкції Путін не відступиться від своєї політики навколо України і продовжить шукати козирі в протистоянні із Заходом у примиренні з Ердоганом, у Сирії та інших питаннях. На самміті G-20 Путін продемонстрував, що йому плювати на санкції, заявивши про “силу російської економіки”. Двосторонньою зустріччю з Олландом він також показав, що “я сильний”. Мовляв, і вашого союзника зможу перетягти на свій бік. І нехай слова Путіна про силу економіки навіть під санкціями є неправдою, втім проблеми, борги по зарплатах на російських держпідприємствах, та взагалі падіння економіки, про яке повідомляють офіційно навіть в Росії, не змінюють політику лідера країни. І не зменшують його рейтинг. Більше того, Олланд вже заговорив про зустріч лідерів “нормандської четвірки” у найближчі тижні.

Заходу сьогодні потрібно втягнути Путіна у черговий план із врегулювання ситуації, щоб банально виграти час і спробувати ще більше вдарити по російській економіці санкціями. Бо час, що не кажіть, а грає проти Росії.

Путіну врегулювання як таке не потрібне. Точніше, потрібне, але на його умовах. Із виборами на Донбасі і інтеграцією регіону в Україну, у владу держави, щоб мати своє крило постійного впливу на курс країни. План ОБСЄ може лише на певний час заморозити ситуацію, зменшиться кількість обстрілів як зараз, перед засіданням Мінської групи, на якій мають обговорювати нову лінію розмежування. Але повноцінно він не запрацює, так само, як і Мінськ-2. Можуть бути обговорені чергові уомви розведення сторін, відведення озброєнь. Але на умови Путіна ніхто не піде. А Путін не буде йти на умови України та союзників.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s